-
1 оказіоналізм
ОКАЗІОНАЛІЗМ ( від лат. ocassio - випадок, нагода, привід) - філософське вчення, згідно з яким Бог є опосередкувальною ланкою між душею і тілом. Виникло на ґрунті характерного для картезіанства (див. Декарт) різкого розмежування субстанції, яка мислить (розум, свідомість), та субстанції матеріальної (річ, тіло), що, на відміну від першої, існує у просторі і часі. Дуалізм душі (або розуму, свідомості) й тіла породжував потребу у з'ясуванні проблеми їхньої взаємодії, спробою вирішення якої у XVII ст. і був О. Основний філософський зміст цього вчення полягав в обґрунтуванні твердження, що у кожному випадку, коли душа виявляє схильність чи налаштованість вчинити якусь дію, Бог надає тілу можливість рухатися (тобто діяти); крім того, Бог безпосередньо спонукає душу до усвідомлення (у кожному окремому випадку) тих фізичних змін, що їх зазнає тіло. Попередником вчення О. в XI ст. був араб, філософ Аль-Газалі (1058 - 1111), який тлумачив зв'язок причини і наслідку як такий, що безпосередньо залежить від волі Бога. Бельг. філософ Гейлінкс (1625 - 1669) надав вченню 0. системного та логічно послідовного характеру. Він порівнював тіло і душу із двома годинниками, хід яких є обопільно синхронним завдяки втручанню Бога К. ожне свідоме рішення - це лише оказія (нагода, випадок) для того, аби Бог спричинився до певних фізичних змін у тілі (чи тіла); і, навпаки, якесь явище фізичного характеру також становить не що інше, як оказію для створення Богом відповідного душевного (або розумового) стану. Ще один чільний представник О. у XVII ст. Мальбранш у своєму філософському вченні наголошував на цілковитій залежності будь-якого прояву руху від волі Бога, яку він розглядав як єдину дієву причину руху - як тіл поміж собою, так і взаємовпливу душі і тіла. До відомих оказіоналістів XVII ст. належать також нім. філософ Клауберг (автор терміна "онтологія") та франц. філософ Форж, який ідею О. про зв'язок душі і тіла тлумачив у дусі напередвизначеної гармонії Ляйбніца.Н. Поліщук -
2 оказія
-
3 оказёнивать
несов.; сов. - оказёнитьоказе́нювати, оказе́нити -
4 оказёниваться
несов.; сов. - оказёнитьсяоказе́нюватися, оказе́нитися -
5 оказёнить
см. оказёнивать -
6 оказёниться
см. оказёниваться -
7 оказёнить
-
8 оказіоналізм
-у; филос.окказионали́зм -
9 оказіоналіст
-аокказионали́ст -
10 оказіоналістський
окказионали́стский -
11 оказіональний
окказиона́льный -
12 оказіональність
- остіокказиона́льность -
13 оказія
-
14 оказіоналізм
okazjonalizmч. -
15 оказіональний
okazjonal'nyjприкм. -
16 оказія
okazyjaж. -
17 оказёнить
padarīt formālu -
18 оказёниться
kļūt formāls -
19 оказёненный
оказе́нений -
20 оказёнивание
оказе́нювання
См. также в других словарях:
оказёниваться — оказёниваться, оказёниваюсь, оказёниваемся, оказёниваешься, оказёниваетесь, оказёнивается, оказёниваются, оказёниваясь, оказёнивался, оказёнивалась, оказёнивалось, оказёнивались, оказёнивайся, оказёнивайтесь, оказёнивающийся, оказёнивающаяся,… … Формы слов
оказёнить — оказёнить, оказёню, оказёним, оказёнишь, оказёните, оказёнит, оказёнят, оказёня, оказёнил, оказёнила, оказёнило, оказёнили, оказёнь, оказёньте, оказёнивший, оказёнившая, оказёнившее, оказёнившие, оказёнившего, оказёнившей, оказёнившего,… … Формы слов
оказёниться — оказёниться, оказёнюсь, оказёнимся, оказёнишься, оказёнитесь, оказёнится, оказёнятся, оказёнясь, оказёнился, оказёнилась, оказёнилось, оказёнились, оказёнься, оказёньтесь, оказёнившийся, оказёнившаяся, оказёнившееся, оказёнившиеся, оказёнившегося … Формы слов
ОКАЗЁНЕННЫЙ — ОКАЗЁНЕННЫЙ, оказёненная, оказёненное; оказёнен, оказёнена, оказёнено (разг. неод.). прич. страд. прош. вр. от оказенить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ОКАЗЁНИВАТЬ — ОКАЗЁНИВАТЬ, оказёниваю, оказёниваешь (разг. неод.). несовер. к оказенить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ОКАЗЁНИВАТЬСЯ — ОКАЗЁНИВАТЬСЯ, оказёниваюсь, оказёниваешься, несовер. (разг. неод.). 1. несовер. к оказениться. 2. страд. к оказенивать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ОКАЗЁНИТЬ — ОКАЗЁНИТЬ, оказёню, оказёнишь, совер. (к оказенивать), что (разг. неод.). Придать казенный характер чему нибудь, сделать сухим, скучным, трафаретным. Оказенить интересное начинание. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ОКАЗЁНИТЬСЯ — ОКАЗЁНИТЬСЯ, оказёнюсь, оказёнишься, совер. (к оказениваться) (разг. неод.). Приобрести казенный характер, стать сухим, скучным, трафаретным. «Мне этот молодой человек понравился… слишком ярким нарушением общепринятых и оказенившихся приличий.»… … Толковый словарь Ушакова
оказёненный — оказёненный; кратк. форма нен, нена … Русский орфографический словарь
оказёнивание — оказёнивание, я … Русский орфографический словарь
оказёнивать — оказёнивать, аю, ает … Русский орфографический словарь